Nemo me impune lacessit
Протилежних поглядів, мрії несподівано дивні;
Звабливих ігор пестливі тіні;
Визначних справ необуздані зміни
Куди заведуть доріжки хибні?
Намірів тлінних милі, далеко у нетрі зайшли
Всієї свободи людини. Тонуть в руйнації
колишніх споминів хвилі
Втіх запльованих очі важкії
Зірваний смуток з верхівок дерев,
А можливо камінний схил неба
Гріє день у день, мінить світ –
Плавить погляд нестерпним проміннями
Стільки вже загубив?! Скільки мусиш платити
За хвилини сновиди?
І в словах сили більше не має
І думки повні трунку, у всі відчуття…
Час спинився в своєму безумстві….
Він мріяв – а тепер попелище своє спогляда
Звабливих ігор пестливі тіні;
Визначних справ необуздані зміни
Куди заведуть доріжки хибні?
Намірів тлінних милі, далеко у нетрі зайшли
Всієї свободи людини. Тонуть в руйнації
колишніх споминів хвилі
Втіх запльованих очі важкії
Зірваний смуток з верхівок дерев,
А можливо камінний схил неба
Гріє день у день, мінить світ –
Плавить погляд нестерпним проміннями
Стільки вже загубив?! Скільки мусиш платити
За хвилини сновиди?
І в словах сили більше не має
І думки повні трунку, у всі відчуття…
Час спинився в своєму безумстві….
Він мріяв – а тепер попелище своє спогляда
-
-
28.07.2009 в 12:08чому "розбещеність"?
-
-
19.12.2009 в 16:10пітступно і тихо побно до тіні - ніде не покинеш
ніяк ні втічеш і не витяг з грудей щоб не хлинула
згуба смолою по тілу, і подих займає і сковує рухи
ніхто і не думав - а хто ж теє зав би...?...
-
-
19.12.2009 в 19:07а от тепер все точно позаду!!!
-
-
31.05.2011 в 17:01