ДРУЖБА...Тричі скаже сотня людей Бо за вами кожен з цих днів. Промінь зірки чюжих не знайде. Зріз по рані все розповість. Кризи замкнутих нам нестрашні... Попіл сипеться з критичних мас Їх не багато – Друг кожен з нас...
НЕКОНТРОЛЬОВАНА ЗЛІСТЬ...Стріли в розсіч згаслих ідей – Чим лишились ми для людей ? Так приречине їхнє життя Крізь весь простір Злість проросла каменем в море. Захлинешся – пустелю змориш. Не поговорим, по різні сторони ми. Цей рік-морок може знищить тебе – Злість...
ВІРНІСТЬ...Простір рівних зворотніх меж Стільки різних – один із них Душі пам’ять, - самотній час Поміж вами її ім’я. Тінь постійних сторін сухих, Грізних правил – бажань тісних. Чи ще трішки – зламаєшся сам. Хто з них ліпший страх, чи вона? – наша Вірність.
