Nemo me impune lacessit
Любов твоя, тебе тримае у полоні
і зміст весь в їй,
а решта погляди прозорі.
і камінець що плеще по воді
десь має потонути...
і зміст весь в їй,
а решта погляди прозорі.
і камінець що плеще по воді
десь має потонути...
i не шкода?
за очевидним шкодувать безглуздо, адже це давня історія що груз примножує... так сумно що слабший від каміння...
може, камiння й потонуло, а ми витпливемо с озера безнадii та розпачу...