01:25 

Jim Hawking
Nemo me impune lacessit
Давай хвилини піском розсиплемо
Перетворимо ванну на берег тропічний
Склом розбитим дно встелемо
У долонях по щоках соляться
Гребні хвиль оксамиту
Станем нарівно за борти каперів
Громом сорому розірвемо простір
Із гармат полетить розпач щастя
Під свободи вітрилами рваними
Сталь холодна за нас говоритиме
Криця відчаю розлетиться ударами,
Спробами досягти тепла серця.
В океан програші парусиною вкутані.
Тиші віддавши належне
Перегорнемо пісок в колбах
І у дзвін відіб’єм зміни.

Давай штори з петель зірвемо
На друзки шибки світанковим маревом
Ні на мить повік не закриємо
Розфарбуємо повітря пензлями
І смакує день акварелями
Грати стін давай ластиком зітремо
Тіні всі до шаф запроторимо
Будем ночі, дні - за хвилини міряти
Годинника кам’яним циферблатом,
Ні на мить себе не зариєм вже.
Світла день на життя втимаєм

Або підлогу розкреслимо картою
Розлетимось на роки від Гринвіча
Стрілки подій часом змінюючи
Подолаєм пустелі відчаю
Як най далі мандруючи горами
Від себе тікаючи на собі несемо приховане
Тільки все ж так і не вийшли з кімнати

Кожен крок ретельно вивірян
Кожен подих пружина стиснута.
Шляхи день за днем ті самі проходимо
Опівдні нарівно сходимось
І цілий вік знов в здогадки
На половини, чверті, десяті спізнюємось
Коліщата подій крутяться міняючи декорації
Кожен сам на сам до дванадцяти
Кожен крок секунд – серце-маятник
Стрілки переводимо коли спиниться
Я чекаю скрізь о дванадцятій
І шукаю всюди переходжу ділення
Пружина стиснута шестерні з вісей
Прагне вирвати, циферблату коло
Замкнуте розірвати мріючи
Годинник, тебе знайшовши, викинуть

@темы: укр

URL
   

staбілizatoр нeizбeжнosti

главная